| Главная » Файлы » Сочинения » Украинская литература | [ Добавить материал ] |
Нескорена мрія
| 08.01.2013, 21:35 | |
| Дитина набагато краще відчуває світ, бо вона вірить у власні сили, у перемогу добра, у справжність стосунків і почуттів. Таку особливість дитячого світосприйняття, таку надзвичайну силу духу помітив Євген Гуцало й дуже яскраво передав в оповіданні «Олень Август». Головний герой твору — хлопчик Женя, мрійливий, спостережливий, із розвиненою уявою та фантазією. Йому протиставляється людина мистецтва, митець Альтов. Але режисер Альтов виявляється митцем не за покликанням, а за професією. Він давно втратив віру (а може, ніколи й не мав її?) у власні сили, став звичайним лицеміром, духовно спотвореною людиною. Він не творить диво мистецтва — кіно, він просто знімає фільми, звичайні, з потрібною кількістю дублів, із заїждженими темами, фразами, від яких він сам заморився та які йому самому не цікаві. Безперечно, таку фальш відчуває школяр Женя, який спочатку захопився тим, як знімали кіно. З хлопчачою цікавою радістю він сідає в автобус до Альтова, але вже посеред дороги сміх режисера чомусь стає для нього неприємним, він сидить зіщулившись, йому стає незатишно. Виявляється, дитину обманути не можна. Адже Альтов дійсно звичайний невдаха, який вирішив просто похизуватися перед хлопцем, власне, навіть невідомо, з яких причин. Альтов захотів бути гідним захоплення цього школяра, хоч, як ніхто, знав, що він того зовсім не вартий. Миттєве бажання зробити хлопцю приємно, показати «таїнство кіно» зміняється в Альтова роздратуванням. На ходу вигадавши сюжет нібито майбутнього фільму, режисер переказує його школяру й пропонує роль Оленя Августа. Але дорослий зневірений чоловік не міг навіть передбачити, що уява Жені настільки розвинена, що цей надокучливий хлопець із рваним портфелем умить живо побачить оленів, експедицію. І замість того, щоб підтримати цю фантазію, допомогти хлопцю розвинути, можливо, великий талант, який тільки зароджується, Альтов фактично проганяє від себе Женю. Хлопець помічає зміну в настрої чоловіка, але не може второпати, що ж сталося, бо він же нічого в автобусі не чіпав. І раптом здогадується: «Ага, це все винуваті олені. Альтову не сподобалося, що він тоді побачив їх на пустирі. Може, їх і справді не було?» І Женя перепитує в Альтова про оленів. Це переповнює чашу, в очах чоловіка миготять злі іскорки, і він майже викидає школяра з автобуса, навіть не турбуючись про те, що топче дитячу мрію про роль у кіно, про оленів... Режисер виявляється звичайним боягузом, якому не вистачає сили духу зізнатися собі й іншим у відсутності справжнього успіху, визнати, що він втратив свіжий погляд на світ. Але ж вигаданий мимохідь фільм міг би стати цікавим! На жаль, Альтов настільки боїться відходити від звичної вже для нього буденності, що сам не вірить у власні сили, навіть не думає, що фільм «Олень Август» з участю Жені насправді міг би допомогти йому самому прозріти, стати справжнім митцем, а не ремісником. Але вибір зроблено, і двері автобуса зачиняються, як зачиняється й серце режисера. У Альтова й Жені різні дороги, і це добре, бо Альтов ходитиме до кінця життя по натоптаному колу, боячись вийти за його межі, а Женя обере свою пряму дорогу. Звичайний школяр не скоряється обставинам, у нього вистачає сили духу відкинути злі слова Альтова та попри все зберегти мрію. Хлопець залишається один зі своїми думками й переживаннями, з чистим серцем, розкритою для почуттів душею та з мрією про Оленя Августа, яка все одно житиме в його фантазії, бо він молодий, талановитий і не втратить віру в себе. | |
| Просмотров: 259 | Рейтинг: 0.0/0 | |
