| Главная » Файлы » Сочинения » Украинская литература | [ Добавить материал ] |
Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова
| 30.12.2012, 19:19 | |
| ГЛІБОВ ЛЕОНІД (1827-1893) Народився в с. Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Закінчив Полтавську гімназію та Ніжинський ліцей вищих наук. Працював учителем, був редактором газети "Черниговский листок". За просвітницьку діяльність переслідувався урядом. Основну частину життя прожив у Чернігові. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською (упродовж життя створив понад 100 байок). У них порушував проблеми людської та суспільної моралі. Автор ліричних творів ("Журба", "Вечір", "Пісня"), що стали популярними піснями. Протягом останніх років життя багато писав для дітей (загадки, віршовані казки, пісні-жарти, акровірші). Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини - оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці "Лисиця-жалібниця" в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх треба стерегтись. У першій частині байки розповідається про певну подію, тому цю частину називають оповідною. У другій дається висновок: автор немов підказує нам, яких людей слід розуміти під алегоричними образами (Лисиця - "лукавий чоловік", лицемір), тут же висловлює повчання, тому ця частина байки називається повчанням, або мораллю. Нещадно грабували народ поміщики-кріпосники. Але не кращі були за них і чиновники, які служили по різних царських установах. Ці людські п'явки самовіддано захищали інтереси багатіїв, покривали їх злочини, спільно з ними грабуючи простих людей. Антинародну суть діяльності судових чиновників викриває Л. І. Глібов у своїй байці "Щука". Щука - хижачка. Живучи у ставку, вона заїдала і обдирала слабкіших за себе. Ця пройдисвітка нікого не боялась, бо потайки посилала Лисиці хабарі. Коли є Щуку притягай до суду, вона в усьому поклалася на Лисицю і не помилилася - Лисиця врятувала її. Судові чиновники, або хабарники, щиро боронять інтереси тих, хто більше заплатить. Л. Глібов виступає у байці проти несправедливого суду, хабарництва і кругової поруки. Однією з найбільш яскравих байок Глібова, спрямованих проти кріпосницького хижацтва, є байка "Вовк та Ягня". У цій байці автор розкриває взаємовідносини між кріпаками і кріпосниками. У образі Вовка змальовано жорстокого кріпосника-самодура, безсоромного насильника; в образі ягняти - кріпака-селянина, який майже без протесту підкоряється волі свого пана. У байці автор засуджує зажерливість і свавілля поміщиків-кріпосників, глибоко співчуває важкій долі поневоленого народу. Кріпаки і кріпосники - непримиренні вороги. Цей висновок стверджує в байці сам Вовк: Хіба не знаю я, не чув, Що ви усі мене б із'їли, Якби вловили? Собаки й вівчарі твої, Усі ви - вороги мої. Отже, стислою розповіддю, винятково простим і в той же час глибоким змістом, тонким натяками байки викривають вади у стосунках між людьми, у характерах і вчинках окремих людей і в той же час прищеплюють нам непримиренність до свавілля, зла і несправедливості. | |
| Просмотров: 198 | Рейтинг: 0.0/0 | |
